На жаль, наше життя не казка. Поряд з нами живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Вони погано чують або глухі, мають порушення мовлення або німі, погано бачать або сліпі. Є люди з обмеженими руховими можливостями або із затримкою розумового  розвитку.

Відзначення Міжнародного дня людей з обмеженими можливостями – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов'язок перед особливими людьми, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Це не просто категорія людей. Це окремі життя, окремі трагедії, окремі людські надії на те, що все буде добре.

Переймаючись буденними проблемами, ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров’я і не тільки 3 грудня, а й протягом усього року не забувати про те, що поруч із нами живуть люди, які потребують допомоги та підтримки.

Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть спростити життя людей з обмеженими можливостями.

В  цей день хочеться подякувати всім, хто опікується людьми з вадами здоров’я. Адже надання їм щоденної підтримки й допомоги – реальний вияв милосердя, добра, людяності та любові до ближнього. Як сказав відомий французький письменник Віктор Гюго: «У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися це-геній, і одна річ перед якою слід упасти на коліна, - це доброта». Бажаю Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, родинного затишку,  успіхів у Вашій благородній справі, здійснення всіх Ваших задумів і мрій. І щоб Вас завжди супроводжували милосердя та доброта, бажання та спроможність бути корисними людям! Низький Вам уклін, шановні, за доброту, терпіння, щирість та  любов до людей!

Я знаю люди дуже важко всім,

І серце так стискається до болю.

 Та дуже прошу, прошу не спішіть,

 Ви не спішіть жалітися на долю...

Якщо ти зрячий і навколо світ-

Веселки барвами сіяє, то дякуй БОГУ

 бо не зрячому в житті

 І радості цієї вже немає...

 Якщо ногами босими в росу

 ти на світанку би могла ступити,

То дякуй долі і згадай людей

 Багато, хто не можуть це зробити.

 Як у гаю співає соловей,

чи листям шелестить тополя,

То ви щасливі, бо вам дано слух,

А багатьом це не судилась доля...

 То прошу подивіться навкруги

 І милосердні будьте до чужого Болю,

а нарікати не спішіть

 і не спішіть жалітися на долю...

З повагою, селищний голова Інна Коба