ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО УЧАСТЬ У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ В РЕЖИМІ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЛАСНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

Участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції є альтернативою особистій присутності громадянина в судовому засіданні. Використання технічних можливостей та проведення відеоконференції дає можливість зекономити час та ресурси, пришвидшити розгляд справи. Окрім того, використання такого способу організації судового засідання сприятиме запобіганню поширенню COVID-19.

Відеоконференція - це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в «реальному часі».

         Відповідно до статті 212 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

Ознайомитися з переліком місцевих загальних та апеляційних судів, в яких впроваджено систему відеоконференцзв’язку, можна на офіційному веб-порталі судової влади України.

Для коректної участі громадянина в судовому засіданні йому необхідно:

·        перевірити свій комп’ютер на відповідність технічним вимогам;

·        зареєструватись у системі EasyCon за електронною адресою court.gov.ua (знадобиться кваліфікований електронний підпис);

·        подати відповідну заяву до суду не пізніше ніж за 5 днів до початку судового засідання та надіслати копію поданої до суду заяви іншим учасникам справи в той самий строк;

·        отримати інформацію від секретаря судового засідання про наявність технічної можливості проведення судового засідання по справі в режимі відео конференції;

У день судового засідання його учасник повинен:

·        авторизуватись у системі за 10 хвилин до початку судового засідання;

·        активувати технічні засоби – мікрофони, навушники і т.д.;

·        очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі у ньому;

·        показати свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу, у разі якщо авторизація відбувалася не за допомогою електронного підпису.

Ризики неучасті в судовому засіданні з технічних причин несе особа, що подала заяву про участь у судовому засіданні шляхом використання відеоконференції.

Обмін процесуальними документами може бути здійснено учасниками справи за допомогою підсистеми «Електронний суд», у відповідності до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.

Нагадуємо, що за отриманням юридичних консультацій та роз’яснень, Ви можете звертатися до сектору «Новосанжарське бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт. Нові Санжари, пл. Перемоги, 11 контактний номер телефону (05344) 3-28-60 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0800-213-103.

Позасудове врегулювання конфлікту (спору)

            16.11.2021 Верховна рада України прийняла Закон України "Про медіацію", який набув чинності 15 грудня 2021 року. Даним законом встановлюються основні принципи та порядок позасудового врегулювання конфлікту (спору), а саме процедура медіації.

            Медіація це - позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.

Медіатор -  спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена фізична особа, яка проводить медіацію.

            Згадані вище визначення фактично встановлюють основні принципи ведення медіації, а саме:

            1. Добровільність - ніхто не може бути примушений до врегулювання конфлікту (спору) шляхом проведення медіації.

            2. Конфіденційність - учасники процесу не мають права розголошувати інформацію, яка стосується врегулювання спору, якщо інше не встановлено законом або якщо всі сторони медіації не домовилися у письмовій формі про інше. Якщо медіатор отримав від однієї із сторін певну інформацію, він може розкрити таку інформацію іншій стороні (сторонам) лише за згодою сторони, яка надала таку інформацію.

    3. Нейтральність, незалежність та неупередженість медіатора - під час проведення медіації медіатор повинен бути нейтральним у ставленні до сторін медіації та незалежним від сторін медіації, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших фізичних і юридичних осіб.

    4.Самовизначення та рівність прав сторін медіації - сторони самостійно обирають медіатора (медіаторів) та/або суб’єкта, що забезпечує проведення медіації. Сторони медіації самостійно визначають перелік питань, які обговорюватимуться, варіанти врегулювання конфлікту (спору), зміст угоди за результатами медіації, строки та способи її виконання, інші питання щодо конфлікту (спору) та проведення медіації. Інші учасники медіації можуть надавати консультації та рекомендації сторонам медіації, але рішення приймається виключно сторонами медіації.

    У зв'язку із прийняттям цього Закону відповідні зміни було внесено до Кодексу законів про працю України, Земельного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", Закону України "Про третейські суди", Закону України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю", Закону України "Про соціальні послуги".

    Отже, медіація — запроваджена на законодавчому рівні процедура врегулювання конфлікту шляхом досягнення компромісних домовленостей, що задовольнятимуть обидві сторони спору.

Нагадуємо, якщо маєте питання правового характеру, звертайтеся до сектору «Новосанжарське бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт. Нові Санжари, пл. Перемоги, 11 або за телефоном (05344) 3-28-60.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

 

Виселення наймача з квартири

            Іноді трапляється так, що наймачі житла користуються житловим приміщенням недобросовісно, на них можуть скаржитися сусіди, чи вони утримують квартиру в неналежному стані, або можливо, власнику необхідно повернутися у свою домівку для постійного проживання. У такому випадку постає питання — як на законних підставах можна виселити наймача?

            Відповідно до ст. 169  Житлового кодексу РСР у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення. Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено що після закінчення строку договору наймач зобов’язаний негайно повернути орендодавцю квартиру та інші речі в стані, в якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Варто звернути увагу, що статтею 764 Цивільного кодексу України передбачена можливість автоматичного пролонгування договору найму житла на той самий строк, якщо протягом одного місця з дня закінчення строку дії договору від наймодавця не надійшло жодних заперечень проти його продовження.

            Договір найму житла, укладений на невизначений строк, може бути розірваний на вимогу наймодавця, якщо житло необхідне йому для проживання, чи для проживання членів його сім’ї. Для розірвання договору необхідно письмово попередити про це наймача за 3 місяці.

            У разі, якщо наймач, використовує житло не за призначенням, порушує громадський порядок, або на нього скаржаться сусіди, то наймодавець може попередити його про необхідність усунення цих порушень, у разі ігнорування попередження та невиконання вимог, викладених у ньому, власник житла має право вимагати розірвання договору.

            Згідно з частиною 2 статті 825 Цивільного кодексу України договір найму житла може бути розірваним по рішенню суду на вимогу орендодавця у випадках:

·         відсутності оплати за житло протягом 6 місяців, якщо договором не встановлено більш тривалий строк, а при короткостроковій оренді – більше двох разів;

·         знищення або псування житла орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає.

            У разі відмови наймача звільнити квартиру на законну вимогу наймодавця, власник має право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення наймачів.

            Якщо ж договір найму житла між власником та наймачем не укладався, то і відносини щодо його найму не можна вважати дійсними. За таких обставин, наймач не має законних підстав проживати у квартирі та користуватися нею. У такому разі для виселення наймачів можна звернутися до правоохоронних органів, повідомивши, що у житловому приміщенні знаходяться сторонні особи. Однак слід пам’ятати, що у такому випадку і наймодавець не має жодних законних підстав вимагати плату за користування житлом.

Нагадуємо, що за отриманням юридичних консультацій та роз’яснень, Ви можете звертатися до Новосанжарського бюро правової за адресою: смт. Нові Санжари, пл. Перемоги, 11, контактний номер телефону (05344) 3-28-60 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0800-213-103.