День знань!
Вересень… На дворі терпко пахне осінню. Стишилися звичні пташині голоси, іржа в’їлась у зачіски каштанів, у кронах беріз зажевріли жовті вуглинки. Але сонце все ще розливає над землею надзвичайну благодать, лоскочучи променями останні спалахи айстр, жоржин та чорнобривців, в яких потонула велична споруда – наша Новосанжарська школа. Виблискує чотирьохповерхова красуня великими вікнами, манить просторими класами, скликає малиновим дзвоном школярів. І вони, веселі та життєрадісні, стікаються гомінкими струмочками до її порогу з усіх куточків Новосанжарщини, щоб впевнено крокувати країною знань, відчути тепло і підтримку вчителів, зустріти привітні посмішки друзів - однокласників. А ще – щоб здобути впевненість у своїх силах, розкрити свої здібності і таланти і пишатися тим , що навчаються в одній з найкращих шкіл.
Знання – це сила. Сила творіння добра. Вони,
мов чисте повітря і життєдайна енергія сонця, необхідні нам для будівництва
держави.
Кожен з нас, перегортаючи сторінки свого життя,
зупиниться на тій, що має назву «школа». І полинуть тоді думки приємні,
життєрадісні, і защемить серце, бо згадуєш своє дитинство, юність, своїх кращих
друзів, своїх порадників і наставників – учителів.
Щира вдячність вам, дорогі педагоги, за
самовіддану працю, за бездоганне виконання такої відповідальної місії, як
виховання підростаючого покоління. Адже саме ви сприяєте формуванню юних
особистостей, від яких залежить наше майбутнє, завтрашній день Української
держави.
У цей день хочеться побажати першокласникам
любити рідну мову і землю, поважати працю і знання. Сподіваюся, що ви, мої юні
друзі, будете сумлінними і розумними учнями.
Дорогі одинадцятикласники! Цей навчальний рік
стане останнім для вас. Бережіть у своїй пам’яті шкільні роки, як неоціненний
дарунок долі, непідвладний плину часу образ вчителя, який навчав кожного з вас
не тільки читати та писати, а й основам великої науки – життя.
Зі святом вас усіх – із Днем знань. З початком
нового навчального року!
