Був літній день, червневий день погожий,

Був ясен світ, і мирний труд спокійний,

І от біда – нечувана, страшна,

Вірвався зойк розпачливий – війна.

1418 чорних днів і ночей йшов український народ шляхом війни, через труднощі і незгоди, втрати і страждання, йшов, не шкодуючи сил в ім’я Перемоги.

В День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні ми згадуємо усіх тих, хто впав на полі брані, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. І наш святий обов’язок сьогодні – зберегти мир, спокій і злагоду у суспільстві задля світлої пам’яті тих, хто ціною свого життя йшов до Перемоги.