Століттями історію вершили чоловіки, але за кожним навіть сильним воїном, стояла жінка - його мати. Материнська любов і слова, залишаються в душі людини на все життя.

Материнство – дар Божий, вічне джерело буття людського, основа сім’ї, роду і народу. Саме уроки матері є головними дороговказами на життєвому шляху, а її любов – найнадійнішим оберегом. Нелегка і дуже відповідальна праця – виростити своїх дітей здоровими фізично і морально, добрими й сильними у житті, гідними громадянами нашої держави.

Тож у цей прекрасний день, дорогі і рідні мами, прийміть  найщиріші вітання зі святом Матері.

Бажаємо, щоб вас любили і цінували ваші діти — найкращі на світі, добрі, розумні та успішні! Нехай не заростає стежка до батьківського порогу, хай діти приїжджають на свята і дарують вам свої усмішки, теплі і ласкаві слова та свою віддану і негасиму любов! Будьте щасливими і здоровими на радість своїм рідним! Хай буде мир і щастя на нашій рідній землі!

Шануйте матерів, святих Господніх дочок, 
Бо їхні сльози — як густа роса —
З очей котилися повільно опівночі,
Нам кроплячи дорогу в небеса.

Щоб ми не дихали гріховним пилом світу
І не сліпив нам очі промінь зла, 
Щоб ми могли протистояти вітру —
Молитвою нас мати берегла.

Щоб багатіли ми душею, а не грішми,
Ціну любові знали у житті…
Але розмови всі облишмо, 
А пошукаєм почуття святі.

Ніхто з людей не любить так, як мати,
Ніхто не пробачає, як вона.
Їй перед Богом ще за нас відповідати,
А ми й не бачили, що в косах — сивина…

Що руки погрубіли від роботи,
Що зморшки впали на ясне чоло…
Але не зменшились душі її щедроти
І серце таке ж юне, як було.

Всі наші долі нею пережиті,
Їй біль дітей — немовби власний біль.
Її повчання — як волошки в житі, 
А наш характер — як надутий джміль.

Її пісні, немов вечірні зорі,
Мережили нам безтурботні сни.
І коли снігом замітало все надворі,
Була нам мати квіткою весни.

Тож хай не в’яне материнська доля,
Хай не змовкає пісня на вустах.
Шануйте матерів — це Божа воля, 
Вони ж свої нам віддали літа.

Нехай тепер радіють нашим крокам,
І щоб ці кроки — у небесний дім.
Немає матерів в нас одиноких, 
Буває, діти залишають їх…

О, дай синівської нам, Господи, любові!
Дай слів прощення і подяки слів!
Щоб ми в житті завжди були готові
До ніг припасти наших матерів…

 

З повагою селищний голова  Інна Коба