Не кожному доля дарує довгу життєву дорогу як-от новосанжарці Софії Йосипівні Китайгорі. 28-го березня жінка відзначила своє 90-річчя. З поважною датою Софію Йосипівну привітали селищний голова Інна Коба та голова районної ветеранської організації Володимир Сальний.

Чудові квіти, торт, щирі побажання благополуччя, затишку і ювілярка поринула в спогади. А згадати дійсно є що. «Попри всі негаразди і життєві складності нам було затишно в колі дружної багатодітної родини, - згадує жінка про своє босоноге дитинство на хуторі Китайгори, що неподалік Великого Кобелячка, - ми завжди допомагали й підтримували один одного. Ні з чим не зрівняним болем для всіх нас стала загибель на війні старших братів Колі і Кості. Братську могилу, де спочиває Костик ми з сестрою Музою знайшли за кілька кілометрів від Кривого Рогу. А про героїчне завершення життєвого шляху льотчика Колі так нічого і не змогли дізнатися. Та, врешті, ніяка трагедія не здатна зупинити життя».

І воно йшло своїм ходом. Переїзд в районний центр, закінчення школи, омріяне навчання у виші на словесника, молодість, кохання, діти. І не треба думати, що все те позаду. Воно живе поки живуть спогади. А Софія Йосипівна має чудову пам’ять, яка міцно тримає зв’язок теперішнього і минулого. Та й на майбутнє плекає надії. Огорнута увагою дітей, вона з любов’ю переглядає світлини внуків, правнуків і, звісно кожного з нетерпінням чекає у гості.