Наша епоха наповнена подіями та змінами, які прийнято вважати приємними і значними. І в той же час це епоха страждань і для окремих людей, і цілих поколінь. Історія не шкодує людської особистості, і найчастіше не помічає її. Та це можемо зробити ми, бо горді з того, що маємо честь вшанувати людей, які пережили важкі часи, зберігши своє серце чистим й наповненим любов’ю до людей. Такою людиною є житель нашого селища, бойовий офіцер, інвалід І категорії Другої світової війни - ЛАВРИК МИКОЛА ЄГОРОВИЧ, який сьогодні, 05 грудня 2018 року святкує свій 100-літній ювілей. Він пережив голод 1933 і 1937 років, Другу світову війну, руйнування, відбудову і народження світів. Він жив в епоху катастрофічну для країни і для всього світу, де переплавлювалися долі, і змінювалися характери. Микола Єгорович народився на Сумщині в 1918 році. Після закінчення школи, він вступив навчатися до медучилища. У 1936 році Микола Лаврик почав працювати медиком на військовій базі винищувачів у Шостці. Через три роки базу, до якої входив лікар, дислокували на війну з Японією. Військові зайняли територію біля річки Халхін-Гол, що в Монголії. Згодом їх перекинули в Київський військовий округ. Микола Лаврик пройшов Другу світову війну, звільняв Україну, Румунію, Болгарію, Югославію і Австрію. Отримав чин офіцера. Разом із дружиною працював у Сибірі. Після повернення в Україну, сім’я Лавриків переїхала жити в Нові Санжари. Микола Єгорович продовжив працювати терапевтом, а його дружина Людмила Онисимівна — окулістом. Але випробування, які випали на долю МИКОЛИ ЄГОРОВИЧА, не змогли зламати його, а допомогли йому стати сильнішим. Він є прикладом для наслідування. Селищний голова Інна Коба, голова районної організації ветеранів Володимир Сальний привітали ювіляра з Днем народження, з найкращими побажаннями вручили імениннику квіти та солодкий подарунок.

На сьогоднішній день ЛАВРИК МИКОЛА ЄГОРОВИЧ є найстаршим жителем Нових Санжар.