Шановна новосанжарська громадо!
Сьогодні, 9 листопада у День української писемності й мови, на хвилі Першого каналу UA: Українське радіо звучатиме 18-й радіодиктант єдності. Радіодиктант – не просто засіб перевірити власну грамотність, а насамперед масштабний національний флешмоб. Початок заходу — об 11:00. Вступна частина триватиме півгодини, радіодиктант почнеться об 11:30. Те, що відбувається до 11.30 — це підготовча робота, у якій криється величезний смисл. Організатори будуть упродовж цих 30 хвилин розповідати про те, де, у яких регіонах України, у яких куточках світу готуються люди писати радіодиктант. Новосанжарська селищна рада закликає усіх писати диктант єдності. 
“Я хочу закликати усіх писати цей диктант. Насправді неважливо, досконало ви знаєте мову чи тільки опановуєте її. Ми чекаємо кожного. Всі наші студенти братимуть участь. Ми любимо це свято (День української писемності й мови) і закликаємо полюбити його так, як Шевченківський університет”, - наголосила Добржанська.
Диктант транслюватимуть зі студії UA: Українське радіо на Хрещатику, 26. Телеверсію наживо забезпечить знімальна група Суспільного мовлення, частина якої мовитиме зі студії програми «Радіодень», частина — в аудиторії КНУ ім. Т. Шевченка. Окрім телеверсії також відбуватиметься трансляція на сторінках Суспільного мовника у Facebook. Текст радіодиктанту буде оприлюднено на сайті UA: Українське радіо 11 листопада, тож усі охочі зможуть перевірити свої знання. Усі охочі традиційно можуть надіслати роботи поштою на адресу вул. Хрещатик, 26, Київ - 1, 01001 із позначкою «Радіодиктант» (лист має бути надісланий того ж дня або 10 листопада — про це свідчитиме поштовий штемпель), засканувати або сфотографувати текст і впродовж 24 годин після закінчення акції надіслати електронною поштою на адресу rd@nrcu.gov.ua. Зображення має бути якісним, текст — написаним від руки (роботи, набрані у будь-якому текстовому редакторі, не розглядатимуться). Комісія приймає також тексти, написані шрифтом Брайля.Торік свої радіодиктанти надіслали 28 999 учасників. Жодної помилки не зробили 123 учасники.
Долучайтеся разом з нами до Всеукраїнської акції та шануйте рідну мову!!!

Шановні працівники культури та аматори народного мистецтва!

Щиро вітаю Вас з професійним святом! У цей день ми вшановуємо тих, хто зберігає та відроджує духовні скарби нашого краю, дбає про культурний розвій держави, займається аматорською творчістю. Видатний український педагог, науковець і політичний діяч Августин Волошин якось зауважив, що фундаментом держави є культура, «що лучить елементи у державну цілість».
Я безмежно вдячна усім, хто віддає все свої життя щирій пісні, запальному танцю, прикладній творчості. Дякуючи Вашій щоденній праці, невтомно плекаються джерела духовності, правди і краси. Тому ставлення до працівників культури – це індикатор суспільного благополуччя. Адже культура робить людину особистістю, незримою силою вона формує спільність у громадах, робить нас неповторними, несхожими на інших.
Бажаю здоров’я, добра, благополуччя Вам і Вашим сім’ям, реалізації творчих проектів і невичерпної наснаги! Нехай здійсняться всі Ваші життєві плани, надії і мрії, а кожен день Вашого життя буде світлим і сонячним, дарує радість творчого натхнення і життєвих перемог! Низький уклін за Вашу святу місію – зберігати, творити і примножувати національну культуру. Нехай ніколи не згасає творчий вогник у Ваших серцях!

З повагою, селищний голова Інна Коба.

Шановна громадо!
Щиро вітаю Вас з днем української писемності та мови!
Мова-це душа мільйонів українців, загартована історією і відточена творчістю найталановитіших письменників. Це найдорожчий скарб, переданий нам тисячами попередніх поколінь, виплаканий у давньому переказі, народній пісні, влучній приказці. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ.
У всьому світі відомо, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Хочу нагадати слова великої поетеси Ліни Костенко: «Жодна нація не вмирає від інфаркту. Спочатку їй відбирає мову». Тож нехай материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом. Бажаю усім нам любові, щастя, взаємного розуміння і допомоги, щоб жити за Словом із якого почалася Україна.

З повагою, селищний голова Інна Коба.

За статтю про вандалізм ми взялися не випадково. Справа в тім, що за останній час у нашому рідному селищі випадки варварського ставлення до майна громади досягли свого апогею. Тема понівеченого майна, що належить новосанжарській громаді, є досить популярною у соціальних мережах, де новосанжарці спілкуються між собою та активно обговорюють ті чи інші теми. Крім прямого матеріального збитку вандалізм має і явно негативні соціальні наслідки, що впливають на емоційний стан особистості.

Судіть самі. Розбиті ліхтарі біля районної бібліотеки, в центрі селища, грубі малюнки на дитячому майданчику в парку «Перемоги», неодноразово зруйнована частина паркану на дитячому майданчику в районі «Автоколони», викрадені дерева на Народній площі та біля «Кулиничів», потрощені лавочки та столи в зонах відпочинку, сміття і т.д. Цей список зіпсованих певною категорією громадян речей, які могли б ще довго слугувати громаді та її мешканцям, можна продовжувати. Словом — нищать усе, що потрапляє під руку. Чи ногу. За усіма фактами вандалізму Новосанжарською селищною радою були подані заяви до правоохоронних органів. Звичайно, можна в усьому звинувачувати владу, як це багато хто робить. Робота на благо людям сьогодні не ціниться. Як тільки в населеному пункті з’являється нова окраса, не забаряться і вандали, які тут же її понівечать. Щоразу нові прояви фантазії.

 Але, зважаючи на коментарі дописувачів у соцмережах, усе більше новосанжарців розуміє, що починати треба з себе, з виховання своїх дітей. Як інакше виховати у собі європейців? (У них же все інакше – чисто й гарно!). Та виникає питання: навіщо створювати щось нове, купувати, будувати, встановлювати, якщо все одно знайдуться ті, що руйнуватимуть. І не лише через власну невихованість, а ще й через безкарність, байдужість та мовчазну згоду інших, хто усе це бачить та не втручається. Такі дії сприймаються як симптом соціальної деградації, що у свою чергу породжує у громадян почуття страху й вразливості. Зрозуміло, що це зробили наші з вами земляки, знайомі або сусіди. Ми закликаємо Вас реагувати на подібні вандальні вчинки, свідків повідомляти поліцію, не бути байдужими, адже тільки так ми спільно зможемо запобігти їх повторенню.

Сьогодні ми вшановуємо працівників соціальної сфери, як ангелів добра, що опікуються життєво важливими проблемами пенсіонерів, ветеранів війни і праці, інвалідів, дітей сиріт, багатодітних сімей, самотніх літніх людей, безробітних.

Шановні працівники соціальної сфери!

Завдяки Вашим знанням, професіоналізму, багатому досвіду роботи щоденно отримують кваліфіковану допомогу ті громадяни, які найбільше її потребують.

Соціальна праця скромна і негучна, але сповнена високого гуманізму, милосердя, душевного тепла. Суспільство змінюється, але співчуття і любов до ближнього повинні залишатися нормою нашою життя, надійною опорою для тих, хто потребує милосердя і допомоги.

З нагоди професійного свята бажаю Вам і вашим родинам міцного здоров`я, сімейного благополуччя, щастя і радості, успіхів у благородній праці та Божого благословення у всіх починаннях.

З повагою, селищний голова Інна Коба.

Дуже часто перед жителями приватного сектору, садівниками, прибиральниками прибудинкових територій та комунальними службами виникає питання утилізації побутового сміття у вигляді різних чагарників, гілок і стовбурів дерев. Якщо великі відходи дерева можливо розпиляти й використовувати як паливну деревину в печах або дров’яних котлах, то інші залишки дерев просто викидаються або спалюються.
Поява на ринку України подрібнювачів гілок, дозволила вирішувати всі ці питання. Утилізація деревних відходів – це дуже важливий процес. У наш час вже багато комунальних підприємств різних міст та містечок, розпочали виконувати таку ефективну утилізацію за допомогою спеціального обладнання. Таким обладнанням є – подрібнювач деревини, інша назва подрібнювач гілок – це обладнання, призначене для подрібнення відходів деревини в тріску. 
Не так давно, Новосанжарська селищна рада придбала гілкоподрібнювач, який дозволяє переробляти будь-яку деревину з діаметром стовбура до 160 мм. Така машина  з максимальною користю утилізовувати різного роду гілки, що залишаються після санітарно-формувального підрізання дерев на вулицях нашої громади.